За оперативними даними Держказначейства про виконання бюджету за сім місяців, доходи загального фонду Державного бюджету склали 584,1 млрд грн, що становило 97,4% від розпису.

Незважаючи на високу ліквідність ЄКР та фінансування соціальних видатків відповідно до зареєстрованих зобов’язань, внаслідок економії видатків на обслуговування боргу через зміцнення гривні, а також через затримки головними розпорядниками із підготовкою та затвердженням документів, видатки загального фонду Державного бюджету були нижчими за планові.

За оперативними даними ДКСУ загальний фонд Державного бюджету у січні-липні 2019 року було виконано із дефіцитом у сумі 1,1 млрд грн, тоді як спеціальний фонд зведено з профіцитом у 8,7 млрд грн.

ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Доходи Державного бюджету за сім місяців 2019 року зросли на 13,7% р/р до 584,1 млрд грн. Виконання доходів становило 97,4% від розпису (порівняно із 95,7% від розпису в першому півріччі). Основними причинами нижчих за планові доходи залишились такі: різниця у фактичних макроекономічних показниках та закладених у бюджет, зокрема курсу гривні, запроваджені пільги з імпорту окремих товарів, а також обмеження урядом Російської Федерації експорту ряду товарів до України.

Доходи загального фонду Державного бюджету зросли на 10,7% р/р до 516,4 млрд грн. Вони становили 96,0% від розпису (у першому півріччі рівень виконання складав 94,1% від розпису).

Основними характеристиками виконання доходів загального фонду Державного бюджету в січні-липні були:

  • Надходження від ПДФО зросли на 22,4% р/р до 61,8 млрд грн, що становило 105,9% від розпису. Цьому сприяло стрімке зростання середньої заробітної плати: за даними Держстату у першому півріччі вона зросла на 19,7% р/р при врахованому в бюджеті річному показнику приросту у 16,3% у 2019 році.
  • Доходи від податку на прибуток підприємств у сумі 53,7 млрд грн залишились близькими до минулорічних надходжень, оскільки у 2018 році Нафтогаз одноразово здійснив додаткову сплату цього податку за рішенням Стокгольмського арбітражу. Водночас вони були на 4,9% більші, ніж передбачено у розписі.
  • НБУ у перші п’ять місяців року повністю перерахував до Державного бюджету підтверджений незалежним аудитом прибуток за 2018 рік у сумі 64,9 млрд грн, що на 17,3 млрд грн більше передбаченої в Законі про Державний бюджет суми (завдяки кращому фінансовому результату НБУ за підсумками 2018 року).
  • Чисті доходи від ПДВ з вироблених в Україні товарів (з врахування відшкодування ПДВ) становили 43,1 млрд грн, що становить 82,9% від розпису через вищі темпи відшкодування ПДВ експортерам, ніж передбачено розписом в першому півріччі (що пов’язано із документальними перевірками заявлених сум до відшкодування в кінці 2018 року в рамках заходів з мінімізації зловживань).
  • Доходи від акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів становили 32,8 млрд грн. Розпис було виконано на 76,8% р/р, що пов’язано із зниженням обсягів виробництва тютюнових виробів у першому півріччі. За даними ДФС, у січні-липні 2019 року середньомісячне замовлення акцизних марок для тютюнових виробів скоротилось на 39% р/р до 174 млн штук. Це пов’язано із певним зниженням споживання та частковим задоволенням попиту на тютюнову продукцію шляхом зменшення залишків готової продукції на складах, так і фактами виготовлення та продажу контрафактної продукції та продукції невідомого походження. Також нижчими за планові були надходження від акцизу на спирт.
  • Від рентної плати за надра надійшло 25,4 млрд грн, що на 32,3% більше, ніж за відповідний період 2018 року. Однак доходи від рентної плати становили 87,8% від розпису і недовиконання пояснювалось кількома факторами:
  1. зумовлено зарахуванням переплати ПАТ «Укргазвидобування», яка станом на 01.01.2019 року становила 0,8 млрд грн в рахунок податкових зобов’язань поточного року;
  2. зниженням у січні-червні середньої митної вартості імпортного природного газу (що слугує фактичною ціною реалізації видобутого природного газу);
  3. міцнішому курсу гривні до долара США (середній курс в першому півріччі становив 26,9 грн за дол. США при врахованому в бюджеті на 2019 рік середньому обмінному курсі у 28,2 дол. США);
  4. зниженням ціни природного газу для забезпечення побутових споживачів та виробників теплової енергії до 5964,3 грн за 1000 куб. метрів (при планованій ціні у 6869,00 грн);
  5. зниження обсягів видобутку газу у перші сім місяців 2019 року.
  • Доходи від ПДВ з ввезених на територію України товарів зросли на 4,2% р/р до 162,3 млрд грн. Доходи було виконано на 88,8% від розпису через такі причини:
  1. звільнення з 01.01.2019 від оподаткування ПДВ імпорту сонячних батарей та вітряків (щомісячні недонадходження становлять близько 0,4 млрд грн);
  2. зменшення обсягу імпорту природного газу НАК «Нафтогаз України». За оперативною інформацією сплата НАК «Нафтогаз України» ПДВ від імпорту природного газу за січень-липень 2019 року до відповідного періоду минулого року скоротилася на 3,8 млрд до 1,4 млрд грн;
  3. заборона та обмеження Урядом Російської Федерації з 1 червня 2019 року експорту до України російської нафти, нафтопродуктів (бензинів, дизпалива, скрапленого газу) і вугілля;
  4. міцніший обмінний курс гривні, ніж враховано в бюджеті;
  5. повільніші темпи зростання імпорту товарів, ніж враховано в бюджеті (зокрема також через зниження ціни імпортованих газу та нафти і продуктів нафтопереробки);
  6. продовження дії пільги зі сплати ПДВ із ввезених електромобілів.
  • Доходи від частини чистого прибутку та дивідендів надійшли у сумі 31,5 млрд грн, що становить 85,6% від розпису через гірші фактичні фінансові результати кількох суб’єктів господарювання, які перебувають у державній власності, ніж очікувані під час опрацювання проекту Державного бюджету на 2019 рік, а також запровадження диференційованого підходу до визначення частки відрахування до державного бюджету залежно від профілю підприємства. У червні та липні НАК Нафтогаз перерахував до бюджету всю суму, належну до сплати за підсумками 2018 року (у липні сплачено 8,3 млрд грн на додаток до 4 млрд грн місяцем раніше). Водночас Центренерго та Турбоатом, які перерахували до Державного бюджету відповідно 195 млн грн та 265 млн грн, так і не сплатили другу половину суми дивідендів, яка підлягає сплаті до Державного бюджету. Укрнафта також не перерахувала до бюджету свою частку дивідендів (чистий прибуток компанії у 2018 році становив 6,4 млрд грн).

ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Уряд докладає максимум зусиль для рівномірного фінансування видатків бюджету протягом року відповідно до розпису та відкритих асигнувань, щоб уникнути їх пікового фінансування в кінці року. Це дозволить уряду, як і в кінці 2018 року, уникнути негативного впливу пікових виплат на обмінний курс та інфляцію в грудні, як це часто бувало до того. За оперативними даними ДКСУ у перші сім місяців 2019 року касові видатки за загальним фондом Державного бюджету було профінансовано на суму 527,8 млрд грн, що становило 91,5% від розпису:

  • Видатки загального фонду на обслуговування державного боргу становили 65,0 млрд грн, що відповідає 86,0% від розпису через міцніший обмінний курс гривні.
  • Фінансування медикаментів та перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування було здійснено у сумі 5,1 млрд грн становило 54,1% від розпису через затримки із відкриттям асигнувань Міністерством охорони здоров’я (внаслідок наявності дебіторської заборгованості за програмою).
  • Через затримки в проведенні тендерів та оскарження окремих з них в АМКУ нижчими за планові були капітальні видатки.
  • Через нижчу, ніж враховано в бюджеті, фактичну кількість отримувачів житлово-комунальних субсидій та ряду інших соціальних виплат касові видатки на соціальне забезпечення у сумі 121 млрд грн становили 97,5% від розпису.
  • Традиційно базова та додаткова дотація місцевим бюджетам була профінансована на 100% від розпису.

ДЕФІЦИТ ТА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

За оперативними даними ДКСУ загальний фонд Державного бюджету у січні-липні 2019 року було виконано із дефіцитом у сумі 1,1 млрд грн. У перші сім місяців 2019 року спеціальний фонд зведено з профіцитом у 8,7 млрд грн передусім завдяки понадплановим надходженням від пільгового розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією.

Дефіцит загального фонду Державного бюджету було профінансовано за рахунок запозичень, тоді як надходження від приватизації становили лише 0,4 млрд грн (що становить 2,1% від річного плану). В рамках управління ліквідністю було ухвалено рішення про заміщення надходжень від приватизації внутрішніми запозиченнями в першій половині року. Водночас для фінансування бюджету вкрай важливо забезпечити початок великої приватизації вже цього року.

Державні запозичення за загальним фондом державного бюджету у січні-липні цього року склали близько 311,5 млрд грн. При цьому, платежі з погашення державного боргу в цей період становили 248,9 млрд гривень.

Всього від розміщення ОВДП на фінансування Державного бюджету залучено 255,3 млрд грн: номіновані в гривні ОВДП на суму164,1 млрд грн, номіновані в іноземній валюті у сумі 3,2 млрд дол. США та 0,2 млрд євро. Значне збільшення вкладень інвесторів в ОВДП передусім пов’язано із активною участю нерезидентів, що збільшили свій портфель ОВДП за сім місяців 2019 року у 13,6 разів з 6,3 млрд грн до 86,4 млрд грн, чому сприяли макроекономічна стабільність, виважена фіскальна та монетарна політики та приєднання України до мережі міжнародного центрального депозитарію цінних паперів Сlearstream.

У липні Україна не залучала кошти на зовнішньому ринку, тому цифри за зовнішніми запозиченнями залишились незмінними. У перші сім місяців року із зовнішніх джерел станом на 1 липня 2019 року залучено 56,1 млрд грн: отримано другий транш кредиту під гарантію Світового банку в сумі 529 млн євро, дорозміщено ОЗДП 2018 року на номінальну суму 350 млн дол. США та здійснено перший за останні 15 років випуск Єврооблігацій в євро на суму 1 млрд євро з терміном погашення 7 років та ставкою 6,75% річних.

Станом на 1 серпня сума коштів на Єдиному казначейському рахунку становила 49,0 млрд грн, а також додатково на валютних рахунках ДКСУ в гривневому еквіваленті 76,8 млрд грн. Накопичених коштів цілком достатньо для обслуговування та виплат державного боргу в найближчі місяці, що дещо пом’якшує виклики, які стоять перед Міністерством фінансів, у сфері управління ліквідністю цього року.

За прогнозними розрахунками до кінця 2019 року на погашення та обслуговування внутрішнього та зовнішнього державного боргу потрібно спрямувати в еквіваленті гривні 169 млрд грн (з яких 71,4 млрд грн за номінованими в гривні ОВДП, а решта виплати в іноземній валюті). Для вчасного і повного фінансування дефіциту та обслуговування боргу відповідно до Середньострокової стратегії управління держборгом важливим пріоритетом є концесійне (пільгове) фінансування від офіційних кредиторів (ЄС) та МФО (передусім Світовий Банк). Таке фінансування є дешевшим та довшим за ринкові (комерційні) запозичення. Таке фінансування передусім залежить від продовження ефективної співпраці з МВФ.

Сьогодні Міністерство фінансів докладає всіх зусиль для ефективного управління ліквідністю держави. У серпні-грудні залишаються ризики невиконання доходів зокрема через міцніший курс гривні та нижчий обсяг імпорту. Саме тому уряд вже ініціював заходи, покликані підвищити ефективність адміністрування податків та зборів та протидіяти правопорушенням та зловживанням на митниці. Початок роботи ДПС та ДМС з новими підходами до виконання їх функцій сприятиме зниженню ухиленню від сплати податків та зменшенню контрабанди, що сприятиме забезпеченню рівних правил гри для бізнесу. Також відповідні заходи матимуть результатом вищі доходам бюджету.

ЗАХОДИ ІЗ ПОЛІПШЕННЯ СИТУАЦІЇ З ВИКОНАННЯ ДОХОДІВ

Для поліпшення ситуації з виконанням доходів у серпні-грудні ДФС, ДПС та ДМС за підтримки Міністерства фінансів передбачено ряд заходів, серед яких:

  • ПДВ: З травня 2019 року запроваджено зміни до Системи зупинення реєстрації податкових накладних, які продовжують вдосконалювати систему в напрямку мінімізації шахрайських схем з формування фіктивного податкового кредиту. Це, в свою чергу, гарантує стабільність автоматичного відшкодування ПДВ, особливо в піковий період експорту зерна.
  • Акциз з тютюнових виробів: Міністерство фінансів надало доручення ДФС проаналізувати стан ринку та актуалізувати плани з боротьби із виготовленням та продажем контрафактної продукції та продукції невідомого походження. Зокрема планується посилити контрольно-перевірні роботи. На розгляд Уряду Мінфіном внесено проєкт рішення Кабінету Міністрів України про затвердження Плану заходів з реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року.
  • Акциз з палива та спирту: в липні поточного року ДФС запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РП та СЕ), покликану забезпечити прозорий контроль за обігом палива та спирту, здорову конкуренцію серед суб’єктів господарювання, які використовують пальне та спирт у своїй господарській діяльності, унеможливлення мінімізації й ухилення від сплати акцизного податку, та відповідно сприяти збільшенню надходжень до бюджету як акцизів так і інших податків.
  • Рентні платежі: Пропонується підвищити функції податкового контролю ДФС / ДПС за кількістю скважин, з яких здійснюється видобування газу. Зокрема йдеться про надання паспортів по всіх скважинах, а також призупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами через несплату рентної плати.
  • Дивіденди / чистий прибуток: в кінці липня ухвалено заходи із вирішення питання несплати дивідендів окремими суб’єктами господарювання державного сектору економіки за результатами їх діяльності у 2018 році.
  • Митні платежі: ДФС в кінці квітня 2019 року ухвалив план заходів щодо активізації роботи з протидії зловживанням та правопорушенням на митниці, які буде продовжено. ДФС/ДМС планують здійснювати такі заходи:
  1. здійснення щоденного ефективного моніторингу митних оформлень товарів в частині контролю за повнотою і достовірністю декларування, їх рівнем митної вартості, контролю за класифікацією та походженням товарів, а також інших факторів, які впливають на забезпечення надходжень до Держбюджету,
  2. посилення аналітичної роботи контролю за митним оформленням бюджетоформуючих товарів,
  3. забезпечення належного рівня роботи по виявленню ризиків достовірності кількісних і вагових показників товарів,
  4. активізацію заходів контролю за дотриманням законодавства при здійсненні митних оформлень із застосуванням тимчасових митних декларацій,
  5. забезпечення моніторингу митних оформлень товарів, походження яких не було підтверджено митними адміністраціями зарубіжних країн за запитами ДФС,
  6. моніторинг митних оформлень ідентичних та подібних товарів, на які прийняті класифікаційні рішення із збільшенням рівня оподаткування.

Також Мінфін очікує відновлення процесу великої приватизацію після розблокування судами конкурсів із вибору радників і отримання результатів від продажу декількох перших об’єктів до кінця 2019 року. Фактичний старт великої приватизації сприятиме надходженню коштів для фінансування дефіциту бюджету. Виконання зобов’язань в рамках програми макрофінансової допомоги ЄС, а саме ухвалення необхідних законів новим парламентом, допоможе отримати бюджетне фінансування вже восени, що сприятиме фіскальній стійкості. На технічному рівні ми вже разом з Офісом Президента та НБУ розпочали роботу з МВФ з приводу модальності нової програми та заходів, які будуть необхідними для подальшого розвитку України.

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити