Стабілізація системи управління державними фінансами (СУДФ) є однією з головних реформ уряду України. СУДФ є ключовим компонентом багатьох змін, необхідних для забезпечення макроекономічної стабільності та сталого економічного зростання. Реалізація цієї реформи визначена у національних стратегічних документах та міжнародних зобов’язаннях, напр. План пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, Коаліційна угода Верховної Ради України, Угода про асоціацію Україна-ЄС, програма Міжнародного валютного фонду тощо.

«Державні видатки в Україні: як досягти більшого, витрачаючи менше?» – це одне з головних питань, яке розглядалися під час конференції з однойменною назвою, що відбулася у рамках українсько-німецької співпраці 12 грудня 2016 року у Президент Готелі.

Мета заходу – публічне обговорення реформи СУДФ та ефективності державних видатків у таких життєво важливих сферах для кожної людини, як освіта та охорона здоров’я, а також підкреслити важливість проведення в Україні подальших реформ у бюджетуванні, орієнтованому на результат (програмно-цільове бюджетування).

Представники Парламенту, Уряду, Рахункової палати України, громадськості, наукових кіл, ЗМІ, а також міжнародної спільноти, відвідали захід у якості спікерів та учасників. Серед важливих гостей конференції – заступник міністра фінансів України Сергій Марченко, заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, а також Міністр фінансів Нової Зеландії у відставці Рут Річардсон.

Гостей конференції привітала Даніела Берґельт, Перший секретар, Референт з питань економічного співробітництва та розвитку, Посольство ФРН в Україні. У своєму вітальному слові пані Бергельт наголосила на важливості прозорого, зрозумілого та реалістичного бюджету, а також подальшого реформування СУДФ в Україні.

Перша панельна дискусія була присвячена обміну міжнародним досвідом та обговоренню можливості його застосування в Україні. Гюнтер Вайланд, експерт GIZ, керівник управління з питань підзвітності та контролінгу Відомства прем’єр-міністра федеральної землі Гессен, Німеччина, виступив з презентацією на тему “Індикатори у програмно-цільовому бюджетуванні як інструмент досягнення політичних цілей. Досвід Німеччини”. Наприкінці своєї доповіді пан Вайланд зробив такий висновок: «Програмно-цільовий метод бюджетування не приносить більше грошей до державної каси, а також не може подолати боргові кризи багатьох країн. Проте він, з нашого погляду, є придатним інструментом для ефективної та цілеспрямованої реалізації політичних цілей.»

Під час другої панельної дискусії були представлені результати аналізів бюджетних запитів Міністерства освіти та науки та Міністерства охорони здоров’я України з публічним обговоренням ефективності видатків цих міністерств з учасниками конференції. Їх здійснили експерти Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марією Репко та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександрою Бетлій.

Очікуваний результат:

– розпорядники бюджетних коштів використовуватимуть результати досліджень у підготовці бюджетних запитів у наступному бюджетному роцi;
– розпорядники бюджетних коштів формулюватимуть бюджетні запити відповідно до політичних цілей, які необхідно досягти, за наявності відповідних ресурсів, що, в свою чергу, сприятиме підзвітності та забезпечуватиме якість державних послуг для населення.

Конференція «Державні видатки в Україні: як досягти більшого, витрачаючи менше?» була організована спільно ЦЕС, Реанімаційним пакетом реформ (РПР), ІЕД та Проектом «Підтримка реформи управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини та Великої Британії. Захід пройшов за підтримки Міністерства фінансів України.

Довідка:

Проект «Підтримка реформи управління державними фінансами» реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Урядів Німеччини та Великої Британії.
GIZ підтримує уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами німецької співпраці з Україною є: демократія, громадянське суспільство, державне управління, децентралізація, енергетика та сталий економічний розвиток. Окрім пріоритетних напрямів німецька співпраця охоплює, зокрема, підтримку подолання кризових ситуацій на сході України, а також співробітництво у сфері запобігання ВІЛ/СНІД.

http://bit.ly/2hZTOGx




Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити